Зарисовки Зимної Води 2015-2016

Збірка за посиланням

Новий грант

Міні-гранти для проектів у сфері змін клімату, енергозбереження та сталого розвитку

УМКА оголошує конкурс міні-грантів в рамках проекту «Молодь та громадські організації: назустріч сталому розвитку».

Конкурс спрямований на пошук та підтримку практичних ідей та ініціатив, які в малих масштабах вирішують питання зміни клімату та мають довготривалий вплив та користь для місцевої громади.

До участі у конкурсі запрошуються ініціативні групи та зареєстровані громадські організації із Львівської, Закарпатської, Тернопільської , Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Метою конкурсу є мобілізація активної молоді для вирішення локальних екологічних проблем. Шляхом підвищення обізнаності про проблеми зміни клімату та про рішення у сфері енергоефективності та енергозбереження, неформального навчання молоді  та менторської підтримки лідерів, їх залученості у постановці проблеми будуть кристалізуватись ідеї практичних проектів, які покривають наступні теми:

• адаптація до наслідків змін клімату та поглинання парникових газів;
• енергоефективність та енергозбереження;
• освіту в інтересах сталого розвитку, збереження клімату та популяризації енергоефективності, відновлювальних джерел енергії і захисту навколишнього середовища та природних ресурсів.

Взяти участь у конкурсі може будь-яка ініціативна група чи зареєстрована громадська організація, яка реалізовує або має ідею практичного проекту, що відповідає таким критеріям:

• Проект безпосередньо зменшує потребу у викопному паливі і знижує викиди парникових газів або сприяє адаптації до змін клімату, поглинанню парникових газів;
• Сприяє підвищенню екологічної свідомості та обізнаності у місцевого населення з питань зміни клімату, енергозбереження чи сталого розвитку;
• Здійснюється силами жителями міста/села для користі інших жителів.

Пріоритетними вважатимуться проекти, які:

• вирішують актуальні екологічні проблеми;
• мають конкртетний досяжний результат;
• застосовують інноваційні методи та підходи;
• сприяють підвищенню громадської активності та відповідальності у вирішенні проблеми зміни клімату та захисті навколишнього середовища;
• ідея проекту передбачає залучення громади;
• бюджет міні-гранту повністю або частково покриває витрати на реалізацію проекту.

Проекти можуть стартувати з 1 вересня 2016 року (або вже перебувають на конкретній стадії реалізації) та мають бути закінчені не пізніше 25 грудня 2016 р.

Міні-гранти надаватимуться в розмірі еквівалентному сумі 500-1000 євро.

Команди-переможці також матимуть можливість пройти 2 навчальні тренінги у вересні, щоб навчитись управлінню проектом, та одна з команд візьме участь у навчальному візиті в Німеччину, де матиме змогу відвідати партнерські НГО та ознайомитись з їхніми проектами. В грудні всі команди будуть запрошені на спільний форум до Києва, де учасники зможуть поділитись своїм досвідом втілення проекту з колегами з Білорусії, Росії та Німеччини, де паралельно здійснюється проект “Молодь та громадські організації: назустріч сталому розвитку”.

Щоб взяти участь у конкурсі, просимо написати аплікацію та скласти бюджет проекту, заповнивши ФОРМУ  не пізніше 15 серпня 2016 року.

Результати відбору будуть оприлюднені не пізніше 24 серпня.

Якщо виникають питання щодо умов участі чи заявки, просимо не зволікати і писати нашій координаторці  -  Бурбило Ірині на електронну скриньку ira.piho@gmail.com

Цей конкурс реалізовується в рамках проекту “Молодь та громадські організації: назустріч сталому розвитку”, в партнерстві з громадськими організаціями та рухами -  Екоцентр, ДВ НЕЦУ, Екоклуб Рівне, Українська молодіжна кліматична асоціація, за сприяння громадської організації DRAe.V., яка займається підтримкою громадянського суспільства в Східній Європі та Німеччині та за  фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.

Географія проекту в Україні:

• Миколаївська, Одеська, Дніпропетровська та Івано-Франківська області (координують Екоцентр та ДВ НЕЦУhttp://ecocenter.org.ua/),
• Рівненська, Житомирська, Хмельницька, Вінницька, Волинська області (координує Екоклуб Рівне http://ecoclubrivne.org/)
• Львівська, Тернопільська, Чернівецька та Закарпатська (координує УМКА).

Контакти

• Ірина Бурбило
•  ira.piho@gmail.com
• Сулік Людмила
• sulik09luida@gmail.com

взято з
http://gurt.org.ua/news/grants/33233/

НОВИЙ ПОРЯДОК ПЕРЕВЕДЕННЯ ДАЧНИХ І САДОВИХ БУДИНКІВ У ЖИТЛОВІ

http://alc-kr.com.ua/ua/blog/yuridichna-praktika/item/258-novij-poryadok-perevedennya-dachnikh-i-sadovikh-budinkiv-u-zhitlovi

ВІДНОВЛЕННЯ МЛИНА, ЯК ШЛЯХ ДО ПОШУКУ ІСТОРИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СЕЛА ЗИМНА ВОДА

УДК 72.033

ВІДНОВЛЕННЯ МЛИНА, ЯК ШЛЯХ ДО ПОШУКУ ІСТОРИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СЕЛА ЗИМНА ВОДА

Крушельницький Р.О.,  к. арх.

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра «Архітектурне проектування»

У статті проаналізовано давні карти та архівні креслення водяного млина у с. Зимна Вода та запропоновано етапи його відновлення.

Ключові слова: водяний млин, Зимна Вода, карти, відновлення пам’яток.

Мета статті. Дослідити та визначити місце розташування водяного млина у с. Зимна Вода, оцінити перспективи розвитку цієї території та запропонувати алгоритм дій.

Виклад основного матеріалу. Важливість архітектурних пам’яток для малих населених важко переоцінити, проте реалії сьогодення диктують абсолютно іншу ситуацію. В сучасних умовах, дослідження архітектурних пам’яток у містах посідає далеко не найперше місце, що вже говорити про ситуацію в селах. Досить часто дані об’єкти є маркерами ідентичності окремих поселень і чітко демонструють історію розвитку даних територій. Зокрема дану проблему частково розкрито на прикладі зруйнованого водяного млина у с. Зимна Вода.

Село Зимна Вода розташоване поряд зі Львовом з південно-західної сторони, пов’язане зручним транспортним сполученням по вул. Городоцькій та залізничною колією. За кількістю населення воно одне з найбільших в Україні та нараховує близько 10350 осіб [1,2]. Враховуючи ці містобудівельні фактори село є привабливою територією для будівництва приватних та багатоквартирних будинків, малих промислових підприємств, а також об’єктів громадського призначення: ресторанів, супермаркетів, магазинів, салонів авто тощо. У цьому контексті великою проблемою є те, що до цього моменту не проводились ґрунтовні дослідження історичних пам’яток розташованих на території поселення. В даній статті досліджено архівні матеріали по Зимноводівському млину, що був однією з ключових будівель на початках закладання села та формував житлове середовище довкола себе.

Відомо, що перша згадка про село датується 16 серпня 1365 р. у архівних матеріалах, де зазначено, що король «Казимир ІІІ надає мельникові Кіндратові з Прусії третю частину млина та третю частину прибутків від нього» [3,4]. Можна припустити, що історія заснування села сягає своїми коренями давніших часів, оскільки право надавалось на вже існуючий млин, проте інших згадок про Зимну Воду на даний момент не знайдено. Враховуючи, що розпорядження по млину надав король, можна стверджувати, що млини були важливими для королівства, оскільки виробництво муки приносило суттєвий прибуток на той час.

Для розуміння важливості такого типу будівлі для Зимної Води та Львова, необхідно проаналізувати історичні факти пов’язані із судовими спорами навколо млина, котрі збереглись у архівах.

Перша згадка про майнові відносини по млину датується 19 жовтня 1542 р., коли король Сигізмунд І подарував Львову, львівським райцям та громадянам солодовий млин, що звався Зимновідський, а точніше його третю мірку, зберігши за собою дві третини. Також застеріг, що ні він ні його нащадки не будуть перетендувати на право володіння Львова [4, с.241]. Згодом 16 березня 1543 р. Сигізмунд І видає указ, згідно з яким міські райці та громадяни можуть викупити Зимноводівський млин за Краківською брамою у Софії вдови Львівського підкоморія Станіслава Гинека та від його синів Станіслава та Казимира. У випадку якщо млин залишиться у їхньому користуванні за містянами залишається право викупити його після їх смерті, а будь-яка постанова видана згодом, що заборонятиме право Львова на викуп третини млина вважатиметься недійсною [4, с.242]. 31 березня 1547 р. Сигізмунд І видав уточнення до рішення від 16 березня 1543 р. згідно з яким надавав право викупу містянами та райцями Львова Зимноводівського млина у Казимира та Станіслава Гинеків. Проте виявилось, що згаданий млин вже був раніше наданий Казимиру у довічну власність. Зважаючи на це містяни зможуть викупити його лише після смерті Казимира[4, с.257].

Згодом 3 лютого 1569 р. у Любліні «Сигізмунд II вирішує суперечку між бурмистром, райцями і жителями Львова, як позивачами — з одного боку, та Андрієм, Станіславом, Іваном, Софією і Ядвігою, дітьми й спадкоємцями покійного Казимира Гинека, та їхніми опікунами: перемиським каштеляном і львівським старостою Петром Бажим з Бложева, Іваном Сєненським з Поморян та Климентом Клюсом - з другого боку, в справі відкуплення третьої мірки Зимноводського млина, розташованого перед Краківською брамою Львова. Розглянувши разом з радниками привілеї своїх попередників, зокрема, декрет Сигізмунда І, виданий в Кракові 31 березня 1547 p., король наказує останнім відступити третю мірку згаданого млина, одержавши від позивачів визначену в привілеї суму грошей» [4, c. 311].

Можна впевнено зробити висновок, що такі активні майнові спори по яких рішення виносились королем пов’язані з важливістю такого типу будівель для того часу  і передбачали певний соціальний статус для власників млина.

Згодом у 1577 р. відбувся розгляд справи про відкуплення третьої мірки королівського Зимноводського млина, розташованого на львівському перед­місті. В зв’язку з цим власникам мірки наказано стати 11 лютого перед Андрієм Дембовським та перед комісарами, для проведення відкуплення. В назначеному терміні Андрій Дембовський, як позивач, звернувся з проханням до комісарів провести такса­цію, враховуючи доходи з третьої мірки, будинків та лугів, належних до млина. Для цього були обрані свідки — підмельник цього ж млина Вален­тин, фактор Микола і суперінтендент Климент Ольховський, які, склавши присягу в сумлінному виконанні свого обов’язку, оцінили Зимновідський млин з прибутками третьої мірки на суму 4864 злотих.

Варто відмітити, що це була велика сума грошей для того часу, також слід загострити увагу на тому, що до млина належали також будинки та луги, що свідчить про високі прибутки його власників. Для утримання усього майна та довколишніх територій були необхідні працівники, тому село за рахунок цього збільшувалось в своїх межах.

Згідно архівних матеріалів після цього Іван Гинек заявив перед судом комісарів від свого імені, як власника даного млина, і від імені Андрія, Станіслава, Ядвіги та Софії про те, що одержавши згадану суму від Андрія Дембовського, він уступає володіння цими маєт­ками, передаючи їх земському возному Грицькові, який і введе Андрія Дембовського в їхнє володіння. Король Стефан затверджує акт комісарів, застерігаючи одночасно, що даний млин відійде з рук Андрія Дембовського до нього або до когось іншого, що матиме дозвіл на його відкуплення, лише після сплати Андрію Дембовському суми, встановленої комісарами в даному акті [4].

Король Стефан 28 січня 1585 p. у Варшаві, задовольняючи прохання ради Львова вдруге затверджує 16 попередньо виданих ним декретів у спірних справах між райцями Львова та старостою Миколою Гербуртом і наводить ці декрети в цілому, згідно з текстами, записаними в книгах королівської канцелярії від 9 червня 1578 р.:

1.  Видає декрет, що цехові пекарі зобов’язані користати лише з королівського Пекарського млина на Краківському передмісті Львова, який меле виключно пшеничне борошно. Проте цехові майстри скаржилися, що млин не може повністю забезпечити їх необхідно кількістю борошна і просили привілеїв у користуванні або дозволу на користування іншими млинами. Король заборонив це оскільки таких привілеїв майстри не мали і наказав користуватись лише королівським млином, а якщо його недостатньо збудувати старості новий поблизу або дозволити пекарям користуватись іншим млином, який обере староста.

2.  Видає декрет в справі юрисдикції над громадянами Львова, що осіли на ґрунтах Зимноводівського млина за Краківською брамою, згідно 1/3 прибутків з якого за привілеєм Казимира III належить місту, а млинар підлягає міській юрисдикції. Місто претендує на поширення своєї юрисдикції на громадян, що осіли на ґрунтах, що є власністю млина. Король вирішує, що привілей стосується лише прибутків млина, і немає підстави забороняти старості виконувати юрисдикцію над містянами, що осіли на ґрунтах млина [4].

Усі ці архівні документи засвідчують, що розташування млина на території с. Зимна Вода суттєво вплинуло на формування структури тогочасного поселення. У зв’язку з тим, що млин використовувався містянами та львівськими пекарями зручний транспортний зв'язок був необхідний. Як видно з карти за 1763-1783 р. (рис. 1) така дорога існувала, вона з’єднувала Краківську браму та довколишні поселення і проходила біля млина. Як відомо приміські поселення, що мали зручне транспортне сполучення з містом ним розвивались активніше, не виключено, що це також дало поштовх для розбудови території села. Якщо проаналізувати карти починаючи від 1763 р. дотепер (рис. 1-4), видно, що впродовж свого розвитку житлова забудова концентрувалась спочатку навколо річки та млина, а згодом коли вільних територій в цих зонах не залишилось, почали забудовуватись інші вільні території.

Той образ забудови, що є зараз в переважній більшості сформувався в кінці минулого століття, коли у с. Зимна Вода переселилась велика кількість населення з сіл Мостистиського району. Місцеві жителі, ще пам’ятають працюючий млин, а його фото збереглись у приватних архівах.

На жаль, млин був розібраний місцевими жителями і не зберігся до наших днів. Як відомо з карт та згадок на приватній садибній ділянці на вул. Шухевича, поблизу сільської ради с. Зимна Вода зберігся фундамент млина. Фактично ця конструкція може бути залишками млина за 1785 р. (рис. 5-6). Саме тому дослідження його фундаментів є важливою складовою у пошуку нових фактів у історії села та пошуку його ідентичності.

Необхідно наголосити, що для влаштування млина на ріці було проведено складні інженерні роботи, зокрема влаштовано дерев’яний шлюз (рис. 8), що сформував на ріці штучно утворений став, як видно з військової карти за 1763-1783.рр. (рис. 1). Фактично було залишене також обвідне русло. Судячи з карти за 1915 р. (рис. 2) дана водойма була вже суттєво меншою, а на новіших картах геть відсутня, така ж ситуація була і у сусідніх селах Рудно та Лапаївці. Можна припустити, що на це вплинула потреба розширювати придатні для забудови території, та поступово швидка індустріалізація витісняла застарілі водяні млини на заміну якими приходили сучасніші і ефективніші.

По збережених архівних кресленнях млина до 1785 р., можна стверджувати, що млин був зведений з дерев’яного бруса, зокрема несучими конструкціями були дерев’яні стійки. Судячи з розрізу, млин мав два поверхи і перекривався двоскатним дахом (рис. 7).

 На кресленні фундаменту немає, проте можна припустити, що він був кам’яний. Планувальна схема передбачала прохідні кімнати, найбільше приміщення було відведене під основну функцію-виготовлення муки. Не можна відкидати той варіант, що млин на кресленням від 1785 р. зведений на фундаменті млина з яким пов’язують історію заснування села. Тому дослідження у даному напрямку можуть дійсно привести до цікавих відкриттів і розкрити рекреаційний та освітній потенціал території, що утворює комплекс з колишнім костелом св. Катерини (1625 р.).

Розуміючи складність сучасних умов та реалій, запропоновано довготривалий та поетапний алгоритм дій по відновленню млина:

·     Опрацювання історичних довідок про млин та територію довкола нього.

·     Пошук місця розташування фундаменту млина. Проведення археологічної експертизи з метою визначення дати закладання наявних залишків фундаменту.

·     За умови автентичності фундаменту, присвоєння йому статусу архітектурної пам’ятки місцевого значення.

·     Проведення робіт по популяризації та інформуванню населення про історію млина.

·     За умови бажання громади та відповідного фінансування влаштування інсталяцій або капітальних конструкцій, що демонструватимуть автентичний вигляд млина за 1785 р.

Очікувані результати та наступні етапи дослідження млина:

·     Зібрати та структурувати матеріал про Зимноводівський млин.

·     Розробити гіпотетичну модель вигляду млина

·     Популяризувати цю будівлю перш серед місцевого населення

Висновки. Комплексний аналіз історичних довідок, карт та креслень млина продемонстрував, що історія с. Зимна Вода та розвиток планувальної структури його поселення тісно пов’язані з влаштуванням на даній території млина. Можна стверджувати, що успішна діяльність його власників, зумовлена дефіцитом такого типу будівель в передмісті Львова за Краківською брамою стимулювала приплив робітників та відповідно за рахунок того, що вони осідали разом з сім’ями на цій території збільшувала кількість населення та житлової забудови. Важливим фактором, що вплинув на розвиток села, було прокладання дороги від Краківської брами в напрямку до Городка, що проходила повз млин.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Петрівський Ю. Зимна Вода 640: Історико-краєзнавчий нарис / Ю. Петрівський  – Зимна Вода: 2005 – 46 с.

2.  Зимна Вода: Сучасне крізь призму минулого та з поглядом у майбутнє. / Ю. Петрівський, В. Гутник, С. Семак [та ін.]. -  Львів: Камула, 2010. -128 с.: іл.

3.  Державний історичний архів Львова. – Ф. 131. – Оп. 1. – Спр. 4. – 1 арк.

4.  Купчинський О.А. Каталог пергаментних документів Центрального державного історичного архіву у Львові 1233-1799 / О. Купчинський, Е. Ружицький. – Київ : Наукова думка, 1972. – 676 с.

5.  Galizien und Ludomerien 1779-1783 [Електронний ресурс]: (Zimna Woda) // Карта. – Режим  доступу до журн. : http://mapire.eu/. –  Назва з екрану.

6.  Державний історичний архів Львова. – Ф. 726. – Оп. 1. – Спр. 966. – 1 арк.

7.  Державний історичний архів Львова. – Ф. 726. – Оп. 1. – Спр. 967. – 2 арк.

Витяг із закону про звітування депутат місцевої ради

 З А К О Н   У К Р А Ї Н И 

Про статус депутатів місцевих рад

Стаття 16. Звіти депутата місцевої ради перед виборцями та 
                зустрічі з ними 

     1. Депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу 
на  рік,  зобов'язаний  звітувати  про свою роботу перед виборцями 
відповідного  виборчого  округу,   об'єднаннями   громадян.   Рада 
визначає  орієнтовні  строки  проведення звітів депутатів місцевої 
ради перед виборцями. 

     2. Звіт депутата місцевої ради повинен містити відомості  про 
його  діяльність  у раді та в її органах,  до яких його обрано,  а 
також про його роботу у виборчому окрузі, про прийняті радою та її 
органами  рішення,  про  хід  їх виконання,  про особисту участь в 
обговоренні,  прийнятті та в організації виконання рішень ради, її 
органів, а також доручень виборців свого виборчого округу. 

     3. Звіт   депутата   місцевої  ради  може  бути  проведено  в 
будь-який час на вимогу  зборів  виборців  за  місцем  проживання, 
трудової діяльності або навчання,  а також органів самоорганізації 
населення. 

     4. Депутат місцевої ради не пізніш як за сім днів  повідомляє 
виборців  про  час  і  місце проведення звіту через місцеві засоби 
масової інформації або в інший спосіб. 

     5.   Місцеві   органи   виконавчої  влади,  органи  місцевого 
самоврядування,  їх посадові особи, керівники підприємств, установ 
і  організацій  державної і комунальної форм власності зобов'язані 
сприяти депутатам місцевих рад в організації їх звітів (зустрічей) 
перед  (з)  виборцями  шляхом  надання приміщень, інформаційних та 
інших довідкових матеріалів, необхідних депутату місцевої ради, на 
прохання депутата здійснювати інші заходи, пов'язані з проведенням 
його  звіту  (зустрічі)  перед (з) виборцями, у тому числі сприяти 
оповіщенню  виборців про час і місце його (її) проведення. Рішення 
з  питань  організації  звітів  (зустрічей)  депутата  з виборцями 
приймається  на засіданні місцевої ради. ( Частина п'ята статті 16 
в редакції Закону N 1522-IV ( 1522-15 ) від 19.02.2004 ) 

     6. Депутат місцевої ради інформує раду та її виконавчі органи 
про результати обговорення його  звіту,  зауважень  і  пропозицій, 
висловлених  виборцями  на адресу ради та її органів,  а також про 
доручення,  дані  депутатові  у  зв'язку   з   його   депутатською 
діяльністю. 

     7. Витрати, пов'язані з проведенням звітів депутатів місцевої 
ради перед виборцями та  їх  зустрічей  з  ними,  здійснюються  за 
рахунок  відповідних  місцевих бюджетів у межах затверджених на ці 
цілі видатків. 

     8. Звіти і  зустрічі  депутатів  місцевої  ради  з  виборцями 
висвітлюються засобами масової інформації. 

     Стаття 17. Доручення виборців 

     1. Виборці  можуть  давати  своєму  депутатові  місцевої ради 
доручення на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань,  що 
випливають    з    потреб   відповідного   виборчого   округу   чи 
територіальної громади в цілому. 

     2. Доручення виборців  не  повинні  суперечити  законодавству 
України, а їх виконання має належати до відання місцевих рад та їх 
органів. 

     3. Доручення  виборців  депутатові  місцевої  ради  має  бути 
підтримане більшістю учасників зборів. 

     4. Доручення  виборців,  виконання  яких  потребує  прийняття 
відповідною радою або її виконавчим  органом  рішення,  фінансових 
або інших матеріальних витрат,  доводяться депутатом місцевої ради 
до відома відповідної ради або її органів. 

     5. Рада та її  органи  аналізують  доручення  виборців,  дані 
депутатам  місцевої  ради,  та з урахуванням матеріальних,  в тому 
числі і фінансових,  можливостей приймають відповідні рішення щодо 
їх реалізації. Рішення з цих питань доводяться до відома депутатів 
місцевої ради та територіальної громади. 

     6.  Доручення  виборців  враховуються  при  розробці планів і 
програм   економічного   та   соціального   розвитку   відповідної 
території,  місцевих  економічних  програм,  складанні  бюджету, а 
також  при підготовці рішень з інших питань. ( Статтю 17 доповнено 
частиною  шостою  згідно  із  Законом  N  1522-IV  ( 1522-15 ) від 
19.02.2004 ) 

     7. Депутат місцевої ради бере участь в організації  виконання 
доручень  виборців  як  одноособово,  так  і  в складі постійних і 
тимчасових комісій ради  або  в  складі  утвореної  з  цією  метою 
депутатської   групи,   може   залучати  до  їх  виконання  органи 
самоорганізації населення, а також виборців відповідного виборчого 
округу. 

     8. Контроль  за  виконанням  доручень  виборців  здійснюється 
відповідними радами,  їх  органами  та  депутатами  місцевих  рад. 
Органи,  які  в  межах  своїх  повноважень забезпечують реалізацію 
доручень виборців,  один раз на рік інформують  раду  про  хід  їх 
виконання. 

     9. Депутат  місцевої  ради періодично інформує своїх виборців 
про результати розгляду радою та її виконавчими органами  доручень 
виборців та особисту участь в організації їх виконання. 

Програми для навчання та відпочинку школярів.

Інформація дітям та їх батькам, як з користю провести канікули і не тільки. Доволі популярними стали різноманітні вітчизняні та закордонні освітні програми для дітей, де матеріальні витрати мінімальні або геть відсутні. Тому якщо ви зацікавились, читайте  переходячи за посиланнями.

Посилання на освітні програми для дітей:

1. http://klitschkofoundation.org/projects/education/shkola-uspikhu/

детальніше за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Ui9BSHFjXpA

2. відкрита реєстрація в табір Cactus! При реєстрації вказати, що дізнались про програму від Олі Кошик.

http://goo.gl/forms/46u999hTM9

https://docs.google.com/forms/d/17AdN3DXzkXZ4SgY0w1S70WJ9u31TacPqk7QLCwjMNvI/viewform?c=0&w=1

Організація спочатку проводить одноденні семінари по всій Україні. У Львові цей семінар буде в нашому універі 9 травня. Потім на основі активності дітей в семінарі будуть обирати тих хто поїде в табір. Одноденни семінар коштує 30 грн, табір 600-800 грн. Все інше оплачує США. Участь можуть взяти діти 15-20 років

3.У вересні у Львові почне працювати перша академія лідерства для випускників шкіл. Попри підготовку до ЗНО школярам запропонують зробити рік перерви, аби навчитись глобально мислити, випробувати різні професії та знайти себе.

Проект Українська академія лідерства розпочав роботу в Україні ще торік у вересні, в Києві. Перший експериментальний рік минув вдало, інформують організатори. Зокрема, 39 випускників шкіл отримали нагоду навчатись у найкращих викладачів України, серед яких проф. Ярослав Грицак, Павло Шеремета, Михайло Винницький, Сергій Гвоздьов, Юнона Лотоцька, Віктор Зотов, Наталія Попович та інші. Предмети академії спрямовані на формування української ідентичності та свідомості. Цьогоріч у вересні академія лідерства зможе прийняти вже 240 випускників у 6 містах України, зокрема у Львові. Академія не надає дипломів, тут немає оцінок, а студенти навчаються від 7:00 до 22:00 з понеділка по суботу. У програмі виховання тіла, розуму, пізнання України, волонтерство. Це новий підхід до навчання та організації себе. Студенти отримують гранти на навчання в академії та 10 місяців проживають в освітньому кампусі, навчаються, займаються спортом, мандрують Україною, займаються волонтерством. Українська академія лідерства розпочне роботу у Львові за підтримки ЛОДА та Львівської міськради

4. Театральний #фестиваль для школярів від 14 до 19 років в #Сараєво в Боснії та Герцоговині відбудеться 10-15 вересня

Покриваються витрати на участь, проживання і харчування. Дорогу вибрані учасники оплачують самостійно.
Дедлайн - 1 травня http://www.juventafest.ba/en/

5. Шановні учні 9-11 класів!

Запрошуємо Вас взяти участь у конкурсі учнівських бізнес-планів.

Організатор конкурсу – Національний університет “Львівська політехніка” (кафедра менеджменту організацій).

У конкурсі можуть брати участь учні випускних класів загальноосвітніх середніх шкіл, гімназій та ліцеїв. На конкурс подаються бізнес-плани, підготовлені командою учнів (від 2 до 5 осіб в команді).

Тематика бізнес-плану: “Інноваційний проект”. Бізнес-план може описувати розроблення та впровадження інноваційного проекту у будь-якій сфері економічної діяльності: сільське господарство, легку промисловість, харчову промисловість, виробництво високотехнологічних товарів, будівництво, оптову та роздрібну торгівлю, туристичну діяльність, транспорт і зв'язок, фінансову діяльність, освіту та ін.

Авторам кращих робіт за рішенням конкурсної комісії будуть надіслані запрошення для участі у презентації перед комісією з викладачів кафедри та успішних підприємців, де вони зможуть зробити доповідь і в процесі дискусії захистити результати своєї роботи та отримати цінні подарунки.

Прослуховування робіт буде проведено після 15 травня 2016 року за адресою: 79013, м. Львів, вул. Степана Бандери, 12, IVнавчальний корпус (Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра менеджменту організацій, ауд. 407).

Бізнес-план повинен бути оформлений згідно таких вимог:
1. Бізнес-план має містити:
1.1. Дані про авторів, мету і завдання проекту, опис продукту чи/та послуги, позиціонування товару на ринку, його відмінні риси, сегментування споживачів згідно їх потреб та поведінкових характеристик; опис обладнання, оглядові відомості про джерела постачання сировини та матеріалів, план маркетингу, забезпечення конкурентоспроможності продукції та послуг, моделі ціноутворення, методи стимулювання продажу, рекламний бюджет, кадрову політику, тощо. Основний акцент слід зробити на маркетинговий план, який включає способи донесення інформації потенційним споживачам та змістовне наповнення реклами нового продукту чи послуги.
1.2. Резюме обсягом до трьох сторінок друкованого тексту формату А4;
2. Обсяг бізнес-плану – до 30 сторінок друкованого тексту формату А4 (текстовий редактор - MS Word, шрифт основного тексту - Times New Roman, розмір шрифту (кегель) - 14, відстань між рядками - полуторний, поля тексту: зверху - 2 см; знизу - 2 см; ліворуч - 2,5 см; праворуч - 1,5 см).

3. Бізнес-план виконується українською мовою.
Командам учнів, які бажають взяти участь у написанні бізнес-плану, слід зареєструватисьдо 15 квітня 2016 року через реєстраційну форму.
Протягом квітня 2016 року у НУ “Львівська політехніка” для учасників буде проведений тренінг “Як підготувати успішний бізнес-план”.
На запозичення в тексті роботи слід обов’язково робити посилання і джерела подавати у списку використаної літератури. У разі невідповідності оформлення матеріалів зазначеним вимогам та порушення терміну подання, роботи до розгляду не приймаються!
Участь в конкурсі безкоштовна. Беріть участь та перемагайте!
Відповідальний за організацію конкурсу – Беспалюк Христина Мирославівна, конт. тел.0509490840, 0961981867. e-mail: hakulja27@gmail.com
Реєстрація за посиланням:https://goo.gl/G4x87d

6. FLEX!!

На цьому сайті є інформація щодо програми Flex!

Реєстрація починається в вересні! Тому у Вас є шанс підготуватися!
Участь у програмі можуть взяти участь 8-10 клас!
ЯКщо у Вас виникнуть питання, то пишіть в коменти я усім відповім!

http://www.americancouncils.org.ua/uk/pages/7/

Перспективний план розвитку відпочинкової зони на вул. Шашкевича

Враховуючи, що територія на вул. Шашкевича вже десятиліттями використовується для рекреаційних цілей населення, що живе довкола, необхідність розроблення стратегії розвитку території стала на часі.
На зображеннях продемонстровано можливі варіанти розвитку території, з влаштуванням:
- універсального ігрового майданчика (футбол, баскетбол, волейбол, тощо);
- ігрового майданчика для дітей (вартість на першому ж сайті http://egorki.com/ орієнтовно 29297 грн., але тут вже треба по якості дивитись);
- фізкультурно-оздоровчого майданчика для підлітків та дорослих.

Розробив Крушельницький Р.О.

Після нових даних відбулись певні перекомпонування, як виявилось поблизу магазину то приватна власність, тому в цій зоні залишилась лише стоянка, а гімнастичний майданчик перенесено до дитячого.