ВІДНОВЛЕННЯ МЛИНА, ЯК ШЛЯХ ДО ПОШУКУ ІСТОРИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СЕЛА ЗИМНА ВОДА

УДК 72.033

ВІДНОВЛЕННЯ МЛИНА, ЯК ШЛЯХ ДО ПОШУКУ ІСТОРИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СЕЛА ЗИМНА ВОДА

Крушельницький Р.О.,  к. арх.

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра «Архітектурне проектування»

У статті проаналізовано давні карти та архівні креслення водяного млина у с. Зимна Вода та запропоновано етапи його відновлення.

Ключові слова: водяний млин, Зимна Вода, карти, відновлення пам’яток.

Мета статті. Дослідити та визначити місце розташування водяного млина у с. Зимна Вода, оцінити перспективи розвитку цієї території та запропонувати алгоритм дій.

Виклад основного матеріалу. Важливість архітектурних пам’яток для малих населених важко переоцінити, проте реалії сьогодення диктують абсолютно іншу ситуацію. В сучасних умовах, дослідження архітектурних пам’яток у містах посідає далеко не найперше місце, що вже говорити про ситуацію в селах. Досить часто дані об’єкти є маркерами ідентичності окремих поселень і чітко демонструють історію розвитку даних територій. Зокрема дану проблему частково розкрито на прикладі зруйнованого водяного млина у с. Зимна Вода.

Село Зимна Вода розташоване поряд зі Львовом з південно-західної сторони, пов’язане зручним транспортним сполученням по вул. Городоцькій та залізничною колією. За кількістю населення воно одне з найбільших в Україні та нараховує близько 10350 осіб [1,2]. Враховуючи ці містобудівельні фактори село є привабливою територією для будівництва приватних та багатоквартирних будинків, малих промислових підприємств, а також об’єктів громадського призначення: ресторанів, супермаркетів, магазинів, салонів авто тощо. У цьому контексті великою проблемою є те, що до цього моменту не проводились ґрунтовні дослідження історичних пам’яток розташованих на території поселення. В даній статті досліджено архівні матеріали по Зимноводівському млину, що був однією з ключових будівель на початках закладання села та формував житлове середовище довкола себе.

Відомо, що перша згадка про село датується 16 серпня 1365 р. у архівних матеріалах, де зазначено, що король «Казимир ІІІ надає мельникові Кіндратові з Прусії третю частину млина та третю частину прибутків від нього» [3,4]. Можна припустити, що історія заснування села сягає своїми коренями давніших часів, оскільки право надавалось на вже існуючий млин, проте інших згадок про Зимну Воду на даний момент не знайдено. Враховуючи, що розпорядження по млину надав король, можна стверджувати, що млини були важливими для королівства, оскільки виробництво муки приносило суттєвий прибуток на той час.

Для розуміння важливості такого типу будівлі для Зимної Води та Львова, необхідно проаналізувати історичні факти пов’язані із судовими спорами навколо млина, котрі збереглись у архівах.

Перша згадка про майнові відносини по млину датується 19 жовтня 1542 р., коли король Сигізмунд І подарував Львову, львівським райцям та громадянам солодовий млин, що звався Зимновідський, а точніше його третю мірку, зберігши за собою дві третини. Також застеріг, що ні він ні його нащадки не будуть перетендувати на право володіння Львова [4, с.241]. Згодом 16 березня 1543 р. Сигізмунд І видає указ, згідно з яким міські райці та громадяни можуть викупити Зимноводівський млин за Краківською брамою у Софії вдови Львівського підкоморія Станіслава Гинека та від його синів Станіслава та Казимира. У випадку якщо млин залишиться у їхньому користуванні за містянами залишається право викупити його після їх смерті, а будь-яка постанова видана згодом, що заборонятиме право Львова на викуп третини млина вважатиметься недійсною [4, с.242]. 31 березня 1547 р. Сигізмунд І видав уточнення до рішення від 16 березня 1543 р. згідно з яким надавав право викупу містянами та райцями Львова Зимноводівського млина у Казимира та Станіслава Гинеків. Проте виявилось, що згаданий млин вже був раніше наданий Казимиру у довічну власність. Зважаючи на це містяни зможуть викупити його лише після смерті Казимира[4, с.257].

Згодом 3 лютого 1569 р. у Любліні «Сигізмунд II вирішує суперечку між бурмистром, райцями і жителями Львова, як позивачами — з одного боку, та Андрієм, Станіславом, Іваном, Софією і Ядвігою, дітьми й спадкоємцями покійного Казимира Гинека, та їхніми опікунами: перемиським каштеляном і львівським старостою Петром Бажим з Бложева, Іваном Сєненським з Поморян та Климентом Клюсом - з другого боку, в справі відкуплення третьої мірки Зимноводського млина, розташованого перед Краківською брамою Львова. Розглянувши разом з радниками привілеї своїх попередників, зокрема, декрет Сигізмунда І, виданий в Кракові 31 березня 1547 p., король наказує останнім відступити третю мірку згаданого млина, одержавши від позивачів визначену в привілеї суму грошей» [4, c. 311].

Можна впевнено зробити висновок, що такі активні майнові спори по яких рішення виносились королем пов’язані з важливістю такого типу будівель для того часу  і передбачали певний соціальний статус для власників млина.

Згодом у 1577 р. відбувся розгляд справи про відкуплення третьої мірки королівського Зимноводського млина, розташованого на львівському перед­місті. В зв’язку з цим власникам мірки наказано стати 11 лютого перед Андрієм Дембовським та перед комісарами, для проведення відкуплення. В назначеному терміні Андрій Дембовський, як позивач, звернувся з проханням до комісарів провести такса­цію, враховуючи доходи з третьої мірки, будинків та лугів, належних до млина. Для цього були обрані свідки — підмельник цього ж млина Вален­тин, фактор Микола і суперінтендент Климент Ольховський, які, склавши присягу в сумлінному виконанні свого обов’язку, оцінили Зимновідський млин з прибутками третьої мірки на суму 4864 злотих.

Варто відмітити, що це була велика сума грошей для того часу, також слід загострити увагу на тому, що до млина належали також будинки та луги, що свідчить про високі прибутки його власників. Для утримання усього майна та довколишніх територій були необхідні працівники, тому село за рахунок цього збільшувалось в своїх межах.

Згідно архівних матеріалів після цього Іван Гинек заявив перед судом комісарів від свого імені, як власника даного млина, і від імені Андрія, Станіслава, Ядвіги та Софії про те, що одержавши згадану суму від Андрія Дембовського, він уступає володіння цими маєт­ками, передаючи їх земському возному Грицькові, який і введе Андрія Дембовського в їхнє володіння. Король Стефан затверджує акт комісарів, застерігаючи одночасно, що даний млин відійде з рук Андрія Дембовського до нього або до когось іншого, що матиме дозвіл на його відкуплення, лише після сплати Андрію Дембовському суми, встановленої комісарами в даному акті [4].

Король Стефан 28 січня 1585 p. у Варшаві, задовольняючи прохання ради Львова вдруге затверджує 16 попередньо виданих ним декретів у спірних справах між райцями Львова та старостою Миколою Гербуртом і наводить ці декрети в цілому, згідно з текстами, записаними в книгах королівської канцелярії від 9 червня 1578 р.:

1.  Видає декрет, що цехові пекарі зобов’язані користати лише з королівського Пекарського млина на Краківському передмісті Львова, який меле виключно пшеничне борошно. Проте цехові майстри скаржилися, що млин не може повністю забезпечити їх необхідно кількістю борошна і просили привілеїв у користуванні або дозволу на користування іншими млинами. Король заборонив це оскільки таких привілеїв майстри не мали і наказав користуватись лише королівським млином, а якщо його недостатньо збудувати старості новий поблизу або дозволити пекарям користуватись іншим млином, який обере староста.

2.  Видає декрет в справі юрисдикції над громадянами Львова, що осіли на ґрунтах Зимноводівського млина за Краківською брамою, згідно 1/3 прибутків з якого за привілеєм Казимира III належить місту, а млинар підлягає міській юрисдикції. Місто претендує на поширення своєї юрисдикції на громадян, що осіли на ґрунтах, що є власністю млина. Король вирішує, що привілей стосується лише прибутків млина, і немає підстави забороняти старості виконувати юрисдикцію над містянами, що осіли на ґрунтах млина [4].

Усі ці архівні документи засвідчують, що розташування млина на території с. Зимна Вода суттєво вплинуло на формування структури тогочасного поселення. У зв’язку з тим, що млин використовувався містянами та львівськими пекарями зручний транспортний зв'язок був необхідний. Як видно з карти за 1763-1783 р. (рис. 1) така дорога існувала, вона з’єднувала Краківську браму та довколишні поселення і проходила біля млина. Як відомо приміські поселення, що мали зручне транспортне сполучення з містом ним розвивались активніше, не виключено, що це також дало поштовх для розбудови території села. Якщо проаналізувати карти починаючи від 1763 р. дотепер (рис. 1-4), видно, що впродовж свого розвитку житлова забудова концентрувалась спочатку навколо річки та млина, а згодом коли вільних територій в цих зонах не залишилось, почали забудовуватись інші вільні території.

Той образ забудови, що є зараз в переважній більшості сформувався в кінці минулого століття, коли у с. Зимна Вода переселилась велика кількість населення з сіл Мостистиського району. Місцеві жителі, ще пам’ятають працюючий млин, а його фото збереглись у приватних архівах.

На жаль, млин був розібраний місцевими жителями і не зберігся до наших днів. Як відомо з карт та згадок на приватній садибній ділянці на вул. Шухевича, поблизу сільської ради с. Зимна Вода зберігся фундамент млина. Фактично ця конструкція може бути залишками млина за 1785 р. (рис. 5-6). Саме тому дослідження його фундаментів є важливою складовою у пошуку нових фактів у історії села та пошуку його ідентичності.

Необхідно наголосити, що для влаштування млина на ріці було проведено складні інженерні роботи, зокрема влаштовано дерев’яний шлюз (рис. 8), що сформував на ріці штучно утворений став, як видно з військової карти за 1763-1783.рр. (рис. 1). Фактично було залишене також обвідне русло. Судячи з карти за 1915 р. (рис. 2) дана водойма була вже суттєво меншою, а на новіших картах геть відсутня, така ж ситуація була і у сусідніх селах Рудно та Лапаївці. Можна припустити, що на це вплинула потреба розширювати придатні для забудови території, та поступово швидка індустріалізація витісняла застарілі водяні млини на заміну якими приходили сучасніші і ефективніші.

По збережених архівних кресленнях млина до 1785 р., можна стверджувати, що млин був зведений з дерев’яного бруса, зокрема несучими конструкціями були дерев’яні стійки. Судячи з розрізу, млин мав два поверхи і перекривався двоскатним дахом (рис. 7).

 На кресленні фундаменту немає, проте можна припустити, що він був кам’яний. Планувальна схема передбачала прохідні кімнати, найбільше приміщення було відведене під основну функцію-виготовлення муки. Не можна відкидати той варіант, що млин на кресленням від 1785 р. зведений на фундаменті млина з яким пов’язують історію заснування села. Тому дослідження у даному напрямку можуть дійсно привести до цікавих відкриттів і розкрити рекреаційний та освітній потенціал території, що утворює комплекс з колишнім костелом св. Катерини (1625 р.).

Розуміючи складність сучасних умов та реалій, запропоновано довготривалий та поетапний алгоритм дій по відновленню млина:

·     Опрацювання історичних довідок про млин та територію довкола нього.

·     Пошук місця розташування фундаменту млина. Проведення археологічної експертизи з метою визначення дати закладання наявних залишків фундаменту.

·     За умови автентичності фундаменту, присвоєння йому статусу архітектурної пам’ятки місцевого значення.

·     Проведення робіт по популяризації та інформуванню населення про історію млина.

·     За умови бажання громади та відповідного фінансування влаштування інсталяцій або капітальних конструкцій, що демонструватимуть автентичний вигляд млина за 1785 р.

Очікувані результати та наступні етапи дослідження млина:

·     Зібрати та структурувати матеріал про Зимноводівський млин.

·     Розробити гіпотетичну модель вигляду млина

·     Популяризувати цю будівлю перш серед місцевого населення

Висновки. Комплексний аналіз історичних довідок, карт та креслень млина продемонстрував, що історія с. Зимна Вода та розвиток планувальної структури його поселення тісно пов’язані з влаштуванням на даній території млина. Можна стверджувати, що успішна діяльність його власників, зумовлена дефіцитом такого типу будівель в передмісті Львова за Краківською брамою стимулювала приплив робітників та відповідно за рахунок того, що вони осідали разом з сім’ями на цій території збільшувала кількість населення та житлової забудови. Важливим фактором, що вплинув на розвиток села, було прокладання дороги від Краківської брами в напрямку до Городка, що проходила повз млин.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Петрівський Ю. Зимна Вода 640: Історико-краєзнавчий нарис / Ю. Петрівський  – Зимна Вода: 2005 – 46 с.

2.  Зимна Вода: Сучасне крізь призму минулого та з поглядом у майбутнє. / Ю. Петрівський, В. Гутник, С. Семак [та ін.]. -  Львів: Камула, 2010. -128 с.: іл.

3.  Державний історичний архів Львова. – Ф. 131. – Оп. 1. – Спр. 4. – 1 арк.

4.  Купчинський О.А. Каталог пергаментних документів Центрального державного історичного архіву у Львові 1233-1799 / О. Купчинський, Е. Ружицький. – Київ : Наукова думка, 1972. – 676 с.

5.  Galizien und Ludomerien 1779-1783 [Електронний ресурс]: (Zimna Woda) // Карта. – Режим  доступу до журн. : http://mapire.eu/. –  Назва з екрану.

6.  Державний історичний архів Львова. – Ф. 726. – Оп. 1. – Спр. 966. – 1 арк.

7.  Державний історичний архів Львова. – Ф. 726. – Оп. 1. – Спр. 967. – 2 арк.

ДЕПУТАТСЬКІ ЗАПИТИ ТА ЗВЕРНЕННЯ

Матеріали взято за посиланням 

Решта корисних матеріалів на сайті Інституту політичної освіти

Як правило, офіційне спілкування депутата місцевої ради з органами влади, підприємствами, установами, організаціями складається з надсилання депутатських запитів та звернень та отримання відповіді на них. Закон надає право депутату звертатися до будь4якого органу, розташованого на території ради, з вимогами вирішити питання, віднесені до їхньої компетенції. 

Для початку зупинимося на визначенні термінів.

Що означає термін "депутатське звернення"? 

Депутатське звернення 4 викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Що означає термін "депутатський запит"? 

Депутатський запит 4 це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради 4 також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

Проект РІШЕННЯ Депутата VII демократичного скликання Зимноводівської сільської ради Крушельницького Р.О.

Проект

РІШЕННЯ

Депутата VII демократичного скликання Зимноводівської сільської ради

Крушельницького Р.О.

Про внесення змін до рішення №____ від _____2015 р. про утворення комісії «З питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища»

З метою уніфікації вирішення питань пов’язаних з архітектурною сферою у с. Зимна Вода, розробленням стратегії дослідження та розвитку архітектурного образу та середовища села,  опрацювання генерального плану, замовлення та затвердження детальних планів території,  вирішення питань земельних відносин та охорони навколишнього середовища, керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

ПРОПОНУЮ:

1.     Внести на розгляд сесії перейменування постійної комісії «З питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища» відповідно на постійну комісію «З питань архітектури, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища».

2.     Внести зміни у склад комісії «З питань архітектури, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища», відповідно затвердити у такому складі: Мороз Я.М., Савка Р.І., Романчишин Н.Б., Заріцький А.В., Крушельницький Р.О., Котюк О.Л.

3.     Внести зміни у склад комісії «З питань управління житлово-комунальною власністю, будівництва, торгово-побутового обслуговування населення,  транспорту і зв’язку» і відповідно затвердити у такому складі: Дяченко В.В., Кос Я.В., Дерпак Л.Я., Найда В.Р..

03.12.2015 р.                                  _________      Крушельницький Р.О.

Сільський голова                                             __________                        Гутник В.С

Порядок створення фракції

Згідно Закону України Про статус депутатів місцевих рад наводжу витяг, для розуміння що таке фракція або група  "Поступ" у Зимноводівській сільській раді.

Стаття 25. Депутатські групи 

     1. Для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень 
у виборчих округах депутати  місцевих  рад  можуть  на  основі  їх 
взаємної згоди об'єднуватися в депутатські групи. 

     2. Депутати місцевої ради об'єднуються в депутатські групи за 
єдністю території їх виборчих  округів,  спільністю  проблем,  які 
вони вирішують, або іншими ознаками. 

     3. Повноваження депутатських груп є похідними від повноважень 
депутата місцевої ради, передбачених цим Законом. 

     4. Членство депутата місцевої ради в  депутатській  групі  не 
звільняє  його  від  персональної  відповідальності  за здійснення 
своїх депутатських повноважень у виборчому окрузі. 

     Стаття 26. Порядок утворення депутатських груп 

     1. Депутатська група  може  бути  утворена  в  будь-який  час 
протягом  строку  повноважень  ради  даного  скликання за рішенням 
зборів депутатів місцевої ради,  які виявили бажання увійти до  її 
складу. Депутатська група складається не менш як з трьох депутатів 
місцевої ради.  Депутатська група в районній,  міській, районній у 
місті,  обласній,  Київській  та  Севастопольській  міських  радах 
складається не менш як із п'яти депутатів. 

     2. Депутати місцевої ради, які входять до складу депутатської 
групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу. 

     3. Депутатська  група реєструється відповідною місцевою радою 
за  поданням  особи,  яка  очолює  депутатську  групу,  до   якого 
додається  підписане  депутатами  цієї групи письмове повідомлення 
про  сформування  депутатської  групи  із  зазначенням  її  назви, 
персонального  складу  та  партійної  належності  членів  групи та 
депутатів, які уповноважені представляти групу. 

     4. Депутатські групи можуть утворюватися на  визначений  ними 
період, але не більше ніж на строк повноважень відповідних рад. 

     5. Організація   діяльності  депутатських  груп  визначається 
відповідною місцевою радою. 

     6. Діяльність депутатської групи припиняється: 

     1) у разі вибуття окремих депутатів місцевої ради,  внаслідок 
чого  її чисельність стає меншою,  ніж встановлено частиною першою 
цієї статті; 

     2) у разі прийняття депутатами місцевої ради,  які входять до 
її складу, рішення про розпуск депутатської групи; 

     3) після  закінчення  строку,  на який депутати місцевої ради 
об'єдналися  в   депутатську   групу,   або   строку   повноважень 
відповідних рад. 

     7. Рада  сприяє  діяльності  зареєстрованих  нею депутатських 
груп, координує їх роботу і може заслуховувати повідомлення про їх 
діяльність. 

     8. Інші  питання  діяльності  депутатських  груп визначаються 
регламентом ради. 

     Стаття 27. Депутатські фракції 

     1. Депутатські  фракції  місцевих рад формуються на партійній 
основі депутатами місцевих рад (крім депутатів сільських, селищних 
рад).  {  Частина  перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із 
Законом N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010} 

     2. Депутати сільських  та  селищних  рад  на  основі  єдності 
поглядів   або   партійного   членства   можуть   об'єднуватися  у 
депутатські фракції місцевих рад.  До складу депутатських  фракцій 
можуть  входити  також позапартійні депутати сільської та селищної 
ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій. 
 

     {  Частину  третю  статті  27  виключено  на  підставі Закону 
N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010 } 
 
     4. Депутат місцевої ради може входити до складу  лише  однієї 
депутатської фракції. Після відповідного оформлення матеріалів про 
утворення депутатської фракції головуючий на пленарному  засіданні 
відповідної  місцевої  ради  інформує  депутатів місцевої ради про 
реєстрацію такої депутатської фракції, її кількісний склад. 
 

     {  Частину  п'яту  статті  27  виключено  на  підставі Закону 
N 2487-VI ( 2487-17 ) від 10.07.2010 } 
 
     6. Інші  питання створення та діяльності депутатських фракцій 
визначаються регламентом місцевої ради.
{ Стаття 27 в редакції Закону N 602-V ( 602-16 ) від 12.01.2007 } 
     Стаття 28. Права депутатських груп, фракцій 

     Депутатські групи, фракції мають право: 

     1) на  пропорційне  представництво  в постійних та тимчасових 
комісіях ради; 

     2) попередньо обговорювати кандидатури посадових  осіб,  яких 
обирає, призначає чи затверджує рада; 

     3) на  гарантований  виступ  свого представника на пленарному 
засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради; 

     4) об'єднувати  зусилля  з  іншими  групами,  фракціями   для 
створення більшості в раді чи опозиції; 

     5) здійснювати інші права, передбачені законами України. 

Фракція "Поступ"

На 3 сесії сільської ради с. Зимна Вода, на початку засідання було оголошено про створення фракції "Поступ". 

Отже, що це і з чим його їдять (законні підоснови створення за посиланням).
Короткі положення викладені в документі внизу посту. Якщо по простому, то це об'єднання здебільшого нових депутатів зі схожими поглядами, що базуються на інтересах громади і дотриманні Законів України (проте це в жодному випадку не означає, що решта депутатів не дотримуються цих принципів). 

Виділю товстим шрифтом, щоб не гуляли різні чутки ФРАКЦІЯ НЕ Є ОПОЗИЦІЙНОЮ НІ ДО ДЕПУТАТІВ НІ ДО ВИКОНАВЧОЇ ГІЛКИ ВЛАДИ.

Основною  метою створення фракції-групи було ширше вивчення питань, що виносяться на сесії сільської ради і наскрізне обговорення по всіх комісіях, оскільки до складу фракції входять представники усіх постійних комісій.

Прохання сприймати її як платформу для генерування ідей поступу громади с. Зимна Вода.
Тому якщо активні і компетентні громадяни села Зимна Вода виявлять бажання долучитись до ініціативи, будемо раді вітати Вас на наших зібраннях.

Голові Зимноводівської сільської ради

Гутнику В.С.

Депутата VII демократичного скликання

Зимноводівської сільської ради

Крушельницького Р.О.

ПОДАННЯ

про створення депутатської фракції

Повідомляємо про створення депутатської фракції, на зборах депутатів Зимноводівської сільської ради від 03.12.2015 р., керуючись ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та регламентом Зимноводівської сільської ради.

Головою депутатської фракції обрано Крушельницького Р.О.

Список депутатської фракції подано у додатку на ст.2.

___________                                                                             Крушельницький Р.О.

Додаток 1

1.  На зборах вирішено обрати для фракції назву «Поступ».  

2.  Діяльність фракції базується виключно на потребах громади с. Зимна Вода та в межах чинних законів України.

3.  Фракція не є опозиційною ні до депутатів, ні до виконавчої гілки сільської ради.

4.  Усі обрані члени фракції наділені правом представляти її у сільській раді с. Зимна Вода за умови погодження питання на фракційних зборах.

Члени фракції

№	Прізвище та ініціали	Партійність	Підпис
1	Котюк Орест Леонідович	Безпартійний
2	Гудима Наталія Степанівна	Безпартійна
3	Когут Марія Василівна	Безпартійна
4	Дерпак Леся Ярославівна	Безпартійна
5	Крушельницький Роман Омелянович	Безпартійний
6	Найда Володимир Романович	Безпартійний
7	Суряк Степан Степанович	Безпартійний
8	Безпалюк Наталія Леонідівна	Безпартійна
9	Сокач Богдан Михайлович	Безпартійний
10
11
12
13
14
15

31.03.2016 на засіданні сільської ради с. Зимна Вода голова зачитав заяву Заріцького А. про вступ у фрацію "Поступ".